пʼятниця, 26 березня 2010 р.

Перший День народження Данила

Сьогодні Данилові виповнюється рік. Не те щоб рік минув для нас непомітно, але час таки пролетів.

Цей рік почався із непростих для усіх нас трьох пологів, наслідки яких ще довго мали місце для Данила, і від яких досі не оправилася остаточно мама. Останній рік Оксана мабуть не виспалася жодного разу і практично не має часу на себе. З народженням сина я став значно сентиментальнішим, і тепер не завжди можу стримати сльозу.

Пригадується, як нам в пологовому будинку вручили велику сигару (голова в шапочці, решта замотане в пелюшки), яка ще асоціювалась нам із дощовим хробачком. За рік Данило навчився неймовірно багато. Ми тішилися із першого усвідомленого погляду і першої усмішки, першого перевороту на живіт і голівки, що тримається без нашої допомоги. Також пригадую, як згодом я намагався зрозуміти, чи то дитина справді тягнеться до іграшки, чи це несвідомі рухи, а сьогодні Данило вже робить ручками багато простих операцій. Ми вже давно повзаємо і можемо трохи постояти без сторонньої допомоги, а також самостійно вилазимо на верх драбини. Данило робить висновки і вловлює причинно-наслідковий зв'язок. Маленький чолов'яга - повноцінний член сім'ї, із власними потребами і вподобаннями, із якими нам доводиться рахуватися. Звісно, що все це - такі ж здобутки, як і у інших дітей, але я неймовірно щасливий бути свідком усіх цих змін.

Свій перший день народження Данило зустрічає в лікарні з вірусною інфекцією, ліками і уколами антибіотиків в солодку дупцю. Трохи прикро, але це не може зіпсувати нам свята. Хворобу ми переживемо, і виростемо великим і здоровим, розумним і красивим - чисто як тато :). Перед нами - багато нових здобутків, складніших і різноманітних, тож все іще попереду.

З Днем народження, Данило!

Немає коментарів:

Дописати коментар