Цієї суботи я вперше в житті взяв участь у священному для більшості галичан дійстві копання бульби. Донедавна для мене поняття "копати" включало як процес її посадки, та і власне викопування (бо все одно копати землю доводиться) - це щоб було зрозуміло, наскільки я був далекий від бульбокопання.
Їхати було кілька причин: а) заради драйву; б) заради шашлика, який ми планували на цей день; в) щоб допомогти тестевій родині, бо картошечку ми їхню все одно їмо.
Драйву додав також т.зв. мотоблок із півпричепою, виготовленою у Бобруйську, до якого дядько Богдан також чіпляв плуг, з допомогою котрого робилась найважча робота - викопування бульби.
Їхати було кілька причин: а) заради драйву; б) заради шашлика, який ми планували на цей день; в) щоб допомогти тестевій родині, бо картошечку ми їхню все одно їмо.
Драйву додав також т.зв. мотоблок із півпричепою, виготовленою у Бобруйську, до якого дядько Богдан також чіпляв плуг, з допомогою котрого робилась найважча робота - викопування бульби.
Мотоблок
Остап, якого я розкрутив на поїздку, мотивуючи драйвом і шашликами, в понеділок сказав: "махав я такі шашлики" :)
Вибрані фотки в фотоальбомі
А в мене доступ до даного ритуалу став з минулої осені (після того як в мене защемлення нервів в попереку загострилось) став "з дуже обмеженими правами".
ВідповістиВидалитиЗ чого я власно і тішусь...