неділя, 14 жовтня 2007 р.

Чому ми - не Європа

Для того, щоб зрозуміти, чому Польща вже в Європі, а ми навіть близько не наблизились, достатньо перетнути україно-польський кордон власним автомобілем. Впродовж останніх років я попадав за кордон або в складі туристичної групи, або літаком. Цього разу ми їхали автомобілями, і я дізнався багато цікавого.

Бидло
На українському кордоні тобі одразу дають зрозуміти, і постійно нагадують, що ти - Ніхто, і звуть тебе Ніяк. Бидлюки в формі, практично всі без виключення, в обов'язковому порядку принижують тебе, вочевидь заради того, щоб підняти відчуття власної гідності. Бидлючки теж.

Починається все із того, що тобі потрібно самому взяти "обхідний лист" в п'януватого прикордонника, котрий свою задницю до тебе не присуне - біжиш до нього в будку, і разом із іншими водіями отримуєш своє - мені це нагадало годування псів, які наввипередки намагаються відгризти для себе кусок.

Далі найголовніше. Прикордонник (вже інший - котрий перевіряє паспорти, не виходячи з власної будки, тобто всі мусять до нього вийти із машини) дозволяє собі "ти чого тут на бордюр виліз" або "ану назад всі в машину" і т.д. Нам довелось чекати 1 год, поки повернули паспорт однієї із наших - не сподобався казлу її гумор. По дорозі назад бабиско пригрозило, що зараз в неї почнеться перезмінка - довелось либитись і вибачатись за те, що в нас до цього був хороший настрій і ми намагались жартувати.

Тоді ти сам бігаєш і шукаєш митника, який би поставив печатку на твій обхідний лист - сам він не підійде, бо йому влом.

"Дохтор", як його там називають (фітосанітар, наскільки здогадуюсь я) ставить печатку на "обхідному листку" просто на долоні, не дивлячись навіть на мене, вже не кажучи про машину. Але до нього, звичайно ж, треба самому прийти.

На виїзді є салага, який збирає ті листки. Я проїхав мимо, бо не знав про його важливу місію. Він на мене кричить: "Куда?! Перший раз, чи шо?!". Просовую в вікно листок: "Чесно? Перший...".

Європа
Один-єдиний (!) митно-прикордонник сам приходить до твоєї машини (!!!), збирає паспорти і звіряє фотографії через вікно нашого авто (!). Тоді просить відкрити багажник, після чого, зібравши документи із 3-4 машин, йде до своєї будки. Далі водій забирає документи в нього у віконечку - і можна їхати. По ходу ми ще із ним поговорили-пожартували, він постійно посміхався.

Я мав підозру, що це якраз поляки будуть ставити мене раком. Насправді вони поважають нас більше, ніж наше "рідне" бидло (гидко, що воно наше і рідне).

Висновок
Хтось сказав колись моїй співробітниці: "Вас ніколи не будуть в світі поважати, якщо ви не навчитесь поважати самі себе".

Одним словом, до Європи нам - як до неба рачки. Точніше - із таким бидлом взагалі туди пхатись не варто.

Немає коментарів:

Дописати коментар